Емоційна освіченість – це основа як для керівників різних рівнів, які працює з колективом, так і для HR-фахівців різних напрямків.
Терміни та поняття
Щоб більш детально розібратися в цій темі, для початку визначимося в поняттях і термінах, які будуть використовуватися далі – емоційний інтелект і емоційна освіченість.
«Емоційний інтелект» за визначенням психологів Пітером Селовеем і Джоном Майєром – це здатність аналізувати інформацію, яка містить емоції.
Відповідно їх моделі, емоційний інтелект складається з таких ментальних здібностей:
- сприйняття і вираз емоцій;
- здатність викликати почуття;
- управління емоціями;
- емоційне пізнання.
Що стосується « емоційної освіченості », то цей термін належить Клоду Штайнера, який описує його як емоційний інтелект, що знаходиться в серці.
Кожна людина народжується зі здібностями раціонально пізнавати світ (знати) і відчувати серцем (любити). Під впливом різних факторів базові здібності розвиваються та переходять в інші. Більші мають назву первинні (від здатності любити) і вторинні (від здатності знати). Іншими словами – все що, первинно – про любов, а вдруге – про раціональність. Тому починати особисті усвідомлення потрібно з емоційної освіченості, а раціональність на другому місці.
Емоційна освіченість – мета розвитку
Суть в тому, що завдяки розвитку емоційної освіченості людям легше співпрацювати без застосування маніпуляцій, емоційного впливу та насильства. А емоції використовуються, більшою мірою, для поліпшення якості спілкування, розуміння та об’єднання.
Якщо HR-фахівець освічений в емоційному плані – він може розуміти та визначати свої емоції, координувати їх в потрібний напрямок на користь собі й оточуючим, а не навпаки. Також це допомагає контролювати емоційні ситуації, запобігати конфліктам і нерозуміння.
Рівні емоційного усвідомлення
Завдяки шкалі можна спостерігати, що в емоційній свідомості існують дві крайні точки – нульова усвідомленість і абсолютна, яку навряд чи можна зустріти в реальному житті. Що стосується інших рівнів, то їх досягнення цілком ймовірно і реально для досягнення.
Вважається, що HR-у слід бути емпатичним. Дивлячись на шкалу можна дійсно зрозуміти, скільки етапів, насправді, потрібно пройти до того, як емпатичність зможе стати частиною моделі поведінки людини.
Далі більш детально поговоримо про те, як можна розвинути емоційну освіченість й первинні здібності, а також як вчити цьому співробітників і керівників.
Нульовий рівень – дозвіл
Якщо при розмові або співбесіді Ви хочете поговорити про почуття або емоції, то для цього потрібно обов’язково запитати дозволу. Адже цілком імовірно, що в певний момент співрозмовник не готовий до обговорення таких тем.
Варіанти формулювання:
- “Чи можу я поставити Вам питання на досить особисту тим?”
- “Чи готові Ви зараз поговорити про …? “
- “У мене виникли питання щодо …, чи можемо ми зараз обговорити їх?”
Таким чином співрозмовник зможе налаштуватися на розмову і ви не застанете його зненацька і не поставите в незручну для вас обох ситуацію.
Перший рівень – відкрите серце
Спілкуватися на емоційному рівні можна з колегами, які відкриті до діалогу і готові проявити увагу й розуміння в бесіді. Для такого спілкування існують фізичні й вербальні прояви схвалення, розуміння й підтримки. У першому випадку – це форма фізичного контакту (обійми, поплескування по спині, рукостискання, дотик за руку і т.п.); у другому – це словесне схвалення і позитивне ставлення до іншої людини.
Складові для спілкування на рівні «відкритого серця»:
- проявляти увагу;
- вимагати уваги;
- приймати увагу;
- відмовлятися від уваги;
- проявляти увагу до самого себе.
Все це є прикладом «погладжування» на різних рівнях.
Другий рівень – емоційні обставини: аналіз
Щоб змінювати свої емоції та оточуючих потрібно для початку зрозуміти й проаналізувати їх причину.
Для цього необхідно наступне:
- Вимовити почуття.
- Вислухати почуття.
- Виявити здогадки.
- З’ясувати здогадки.
Але, в такому випадку не доводиться чекати будь-яких змін. Тому, єдиний варіант розв’язання цієї проблеми – її з’ясування та пояснення.
Коли ображена сторона висловлює прямо висловлює свої почуття – ефективність і якість взаємодії виростає. Досить просто пояснити, що така ситуація неприємна і чому – неповага, професійна некомпетентність, сумнів у кваліфікації і т.п. Після цього співрозмовник чітко розуміє відчуття другого і може абсолютно усвідомлено його змінити. Висловлювати свої емоції самостійно і вчити цьому колег досить непросто, але це приносить величезну користь. Це, в першу чергу, відкритість і готовність до компромісів в колективі, підвищення рівня комунікації та якості в команді.
Третій рівень. Відповідальність і її прийняття
Після аналізу і розуміння причин виникнення емоційних проблем приходить розуміння, які вчинки доставляють оточуючим неприємні емоції та провокують негатив.
Етапи даного рівня наступні:
- перепросити за свої помилки;
- прийняти вибачення;
- відмовити в вибачення;
- попросити вибачення;
- пробачити;
- відмовити в прощення.
Найчастіше HR-фахівці – це люди, у яких відкрите серце. І часто саме вони страждають від того, що стають в’язнями почуттів людей, які не знають або не вміють керувати власними емоціями; часто втрачають контроль над собою. Однак, HR-и кажуть, що легше й простіше віддавати перевагу ( «погладжування») іншим, ніж собі самому – ця навичка вкрай необхідна для підтримки впевненості в собі. Тому, дуже важливо, щоб фахівці у сфері HR дбали про свої почуття та емоції, могли зрозуміти інших і пояснити простими й доступними словами співробітникам – колегам для чого їм бути емоційно освіченим.